Возз'єднання сім'ї в ЄС: практичний посібник

Що таке возз'єднання сім'ї?

Возз'єднання сім'ї — це право громадянина не з ЄС, який легально проживає в державі-члені ЄС, привезти певних членів сім'ї для спільного проживання. Воно регулюється переважно Директивою ЄС 2003/86/EC, хоча окремі держави-члени мають значну свободу в її імплементації.

Хто може бути спонсором?

Спонсор (особа, яка вже проживає в ЄС) зазвичай повинен:

• Мати дійсний дозвіл на проживання, чинний щонайменше один рік, з перспективою отримання подальшого дозволу.
• Мати стабільні та регулярні фінансові ресурси, достатні для утримання сім'ї.
• Мати відповідне житло.
• Мати медичне страхування, що покриває всіх членів сім'ї.

Деякі країни вимагають мінімального строку легального проживання перед спонсорством (наприклад, Німеччина вимагає 12 місяців визнаного проживання).

Хто може возз'єднатися?

Основна сім'я (охоплюється Директивою ЄС та більшістю національних законів) включає:

• Чоловіка/дружину або зареєстрованого партнера (гетеросексуального або одностатевого, залежно від країни)
• Неповнолітніх дітей (до 18 років) спонсора або його/її чоловіка/дружини

Розширена сім'я (варіюється залежно від країни — національне законодавство може дозволяти):

• Повнолітніх дітей, які перебувають на утриманні
• Батьків, які перебувають на утриманні
• Незареєстрованих партнерів у тривалих стабільних стосунках

Вікові обмеження

Кілька країн застосовують умови інтеграції або періоди очікування:

• Німеччина: Чоловік/дружина повинні продемонструвати знання німецької мови на рівні A1 до отримання візи (з винятками у випадках крайньої необхідності).
• Нідерланди: Чоловік/дружина/партнер повинні скласти іспит з громадянської інтеграції (inburgering) протягом 3 років після прибуття.
• Франція: Чоловік/дружина повинні пройти громадянський прийом та контракт інтеграції (CIR) після прибуття.

Процес подання заяви

Крок 1: Підтвердження права

Переконайтеся, що спонсор відповідає вимогам щодо доходу, житла та тривалості проживання в країні перебування.

Крок 2: Збір документів

Типові документи, необхідні для заявника (члена сім'ї, який приєднується):

1. Дійсний паспорт
2. Свідоцтво про народження для підтвердження родинних зв'язків
3. Свідоцтво про шлюб (якщо подається як чоловік/дружина) — має бути офіційно перекладено та апостильовано
4. Підтвердження стосунків (фото, листування, спільні рахунки тощо)
5. Копія дозволу на проживання спонсора
6. Підтвердження доходу спонсора (розрахункові листки, трудовий договір, податкові декларації)
7. Підтвердження житла (договір оренди або документ про право власності)
8. Документи про медичне страхування
9. Довідка про несудимість з країни походження

Крок 3: Подання заяви в консульстві

Подайте заяву на візу в посольстві або консульстві країни ЄС призначення у вашій країні. Час обробки значно варіюється — від 2–3 місяців (Німеччина, Нідерланди) до 6+ місяців у деяких випадках.

Крок 4: Прибуття та отримання посвідки на проживання

Після прибуття зареєструйте свою адресу та подайте заяву на отримання місцевої посвідки на проживання. Цей крок відрізняється залежно від країни.

Час обробки (приблизно)

Права за возз'єднанням сім'ї

Після отримання дозволу ви зазвичай маєте:

• Право на роботу (з обмеженнями або без, залежно від країни).
• Доступ до освіти та професійної підготовки.
• Право подати заяву на автономну посвідку на проживання після певного періоду (зазвичай 5 років у Німеччині та Франції).
• Можливість згодом подати заяву на постійне проживання.

Поширені підводні камені

• Автентичність документів: Усі іноземні документи зазвичай повинні бути апостильовані (країни Гаазької конвенції) або легалізовані (країни, які не є учасниками конвенції). Іран не є країною Гаазької конвенції, тому іранські документи вимагають легалізації в посольстві, а потім консульської легалізації в консульстві країни призначення.
• Мовні вимоги: Недооцінка часу, необхідного для вивчення мови на рівні A1 — почніть заздалегідь.
• Перепади доходу: Якщо дохід коливається (фрілансер, самозайнятий), ретельно розрахуйте середній показник і документуйте його.
• Біометричні дані: Деякі країни (Німеччина, Нідерланди) вимагають запису на зняття біометричних даних у консульстві.